Узагальнений відбір підручників для учнів 1 класу закладів освіти Чернеччинської сільської ради

https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-nadannya-psihologo-pedagogichnih-ta-korekcijno-rozvitkovih-poslug-dityam-z-oop-v-litnij-period

      Відділом освіти 04.02.2020 було проведено інструктивно-методичну нараду для шкільних бібліотекарів. У нараді взяли участь 9 бібліотекарів закладів загальної середньої освіти Чернеччинської сільської ради, завідувач методичним кабінетом Бездрабко Л.О., методист Василенко В.С.

       У ході наради було розглянуто 7 робочих питань та надано методичні рекомендації щодо  організації роботи шкільної бібліотеки, перерозподілу підручників між закладами освіти відповідно до контингенту учнів, внесення підручників у системі ІСУО, списання бібліотечних фондів, участі учнів закладів загальної середньої освіти у конкурсах дитячого читання,  здійснення відбору підручників для 3 та 7 класів, створення медіатеки у закладах загальної середньої освіти.

        Сертифікація – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника, що відбувається у кілька етапів. Цей механізм допоможе кожному талановитому вчителю – чи з сільської місцевості, чи з міста, чи з містечка – проявити себе та отримати більші можливості для розвитку і самореалізації.

             15 січня розпочалась реєстрація вчителів початкової школи на сертифікацію, яка триватиме до 31 січня.

Щоб зареєструватися, потрібно створити й заповнити реєстраційну картку-заяву, бланк якої формується із використанням спеціального сервісу, розміщеного на вебсайті УЦОЯО у рубриці «Сертифікація педагогічних працівників», підготувати комплект реєстраційних документів і надіслати його до відповідного регіонального центру.

        Цьогоріч сертифікацію можуть пройти 2000 учителів, з них 49 педагогів Сумської області. Звертаємо увагу на те, що в поточному році пройти сертифікацію можуть учителі початкових класів, які мають стаж роботи на відповідній посаді за основним місцем роботи (на момент їх реєстрації) не менше двох років.

Успішне проходження сертифікації дозволяє отримувати надбавку 20% до зарплатні й може зараховуватись як проходження чергової (позачергової) атестації. Сертифікат дійсний три роки.

Що нового у сертифікації 2020?

1.Збільшилася кількість учасників.

2.Новий порядок етапів: 1)незалежне тестування; 2) самооцінювання педагогічної майстерності; 3)вивчення експертами практичного досвіду роботи вчителів.

3. Нова модель: відсіювання після кожного з етапів (до наступного проходять ті учасники, які пройшли попередній).

    Кожному бажаючому взяти участь у сертифікації потрібно ознайомитися з такими документами:

• Положенням про сертифікацію педагогічних працівників;
• Особливостями реєстрації для участі в сертифікації педагогічних працівників;
• Програмою незалежного тестування фахових знань та умінь учителів початкової школи.

Етапи проведення сертифікації:

1. Реєстрація.

2. Незалежне тестування.

3. Самооцінювання.

4. Вивчення практичного досвіду.

5. Отримання сертифіката.

Алгоритм реєстрації;

1. Ознайомитися з Положенням про сертифікацію педагогічних працівників.

2. Підготувати необхідні документи.

3. Створити й оформити реєстраційну картку-заяву.

4. Сформувати комплект реєстраційних документів.

5. Надіслати комплект документів поштою до відповідного регіонального центру.

6. Отримати повідомлення учасника сертифікації.

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ відділу освіти

Чернеччинської сільської ради

від  02.11.2019 р.№213-ОД

ПОЛОЖЕННЯ

про методичний кабінет

відділу освіти Чернеччинської сільської ради

Охтирського району Сумської області

Положення розроблено на основі Типового Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр), затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.08.2008 № 1119 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2008 за № 1239/15930.

1. Загальні положення

1. Методичний кабінет відділу освіти Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області (далі – методичний кабінет) є науково-методичною установою, яка відповідно до чинного законодавства здійснює науково-методичне забезпечення роботи закладів загальної середньої та дошкільної освіти Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що проводиться не рідше одного разу на п'ять років, у період між курсами підвищення кваліфікації відповідно до статті 57 Закону України «Про освіту» (міжкурсовий період).
2. Методичний кабінет має сучасну матеріально-технічну базу, локальну мережу, доступ до мережі Інтернет, а також належне кадрове забезпечення.
3. Засновником методичного кабінету є відділ освіти Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області.

1. У своїй діяльності методичний кабінет керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про інноваційну діяльність», «Про місцеве самоврядування», указами і розпорядженнями Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства в галузі освіти, в тому числі Міністерства освіти  і науки  України, органів місцевого самоврядування, цим Положенням і своїм статутом.
2. Методичний кабінет підпорядковується засновнику з усіх питань діяльності, в частинах: діловодства - відділу освіти, планування та науково-методичного забезпечення системи загальної середньої та дошкільної освіти - Сумському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти.

1.6. Створення, припинення діяльності, реорганізація та ліквідація методичного кабінету здійснюються у встановленому чинним законодавством порядку.

2. Мета, основні принципи та функції діяльності

методичного кабінету

2.1.  Метою діяльності методичного кабінету є науково-методичне забезпечення системи загальної середньої та дошкільної освіти Чернеччинської сільської ради, підвищення кваліфікації, професійного рівня педагогічних працівників закладів освіти Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, розвиток їхньої творчої  ініціативи у міжкурсовий період.

2.2.  Організація діяльності методичного кабінету ґрунтується на принципах, визначених статтею 6 Закону України «Про освіту», зокрема:

• демократизму та гуманізму;
• рівності умов для кожного педагогічного працівника щодо повної реалізації його духовного, творчого та інтелектуального потенціалу;
• наступності, безперервності фахового вдосконалення;
• науковості, гнучкості, прогностичності, системності методичної роботи з педагогічними кадрами;
• незалежності від політичних партій, громадських і релігійних організацій.

2.3.  Функції методичного кабінету:

2.3.1. Цільові:

• прогностична - враховує перспективи розвитку освітньої галузі, спрямована на використання в педагогічній практиці сучасних наукових психолого-педагогічних досягнень та інноваційних технологій;
• компенсаторна - передбачає надання педагогічним працівникам інформації, яка не була отримана ними під час здобуття вищої педагогічної освіти;
• інформаційно-коригувальна, відновлювальна - спрямована на корекцію, оновлення інформації, яка постійно змінюється в результаті розвитку науки та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій.

2.3.2. Організаційні:

• трансформаційна - відбір, методичне опрацювання сучасних наукових досягнень у галузі освіти, надання рекомендацій щодо їх трансформування в педагогічну практику закладів освіти Чернеччинської сільської ради;
• діагностична - систематичний моніторинг навчально-виховного процесу, рівня знань, умінь, навичок учнів закладів освіти Чернеччинської сільської ради, їх навчальних досягнень і вихованості, а також професійного рівня педагогічних працівників;

• моделююча - моделювання змісту, форм, методів підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників;
• інформаційно-аналітична - вивчення й узагальнення перспективного педагогічного досвіду для його застосування у навчально-виховному процесі, удосконалення професійного рівня педагогічних кадрів;
• організаційно-координувальна - координація діяльності циклових методичних об'єднань педагогів закладів освіти Чернеччинської сільської ради;
• соціально-психологічна - створення належного психологічного клімату, вивчення та розв’язання конфліктних ситуацій у педагогічних колективах закладів освіти Чернеччинської сільської ради.

III. Основні напрями і завдання діяльності методкабінету

3.1.   Діяльність методичного кабінету здійснюється за такими основними напрямами:

• науково-методичний - відповідне забезпечення системи дошкільної та загальної середньої освіти;
• трансформаційний - трансформування наукових ідей у педагогічну практику; науково-методична підтримка інноваційної діяльності в освітній галузі, наукові пошуки та експериментальна робота, яку проводять педагогічні працівники закладів освіти Чернеччинської сільської ради;
• експериментально-дослідний - науково-методична підтримка інноваційної діяльності в освітній галузі, наукових пошуків та експериментальної роботи педагогічних працівників закладів освіти Чернеччинської сільської ради;
• інформаційно-методичний – супровід діяльності закладів освіти Чернеччинської сільської ради та педагогічних працівників;
• плануючо-організаційний - планування, організація, проведення, навчально-методичних заходів, у тому числі випереджально-прогностичного плану;
• навчальний, психолого-педагогічний - консультування педагогічних працівників з проблем сучасного розвитку освіти, організації навчально-виховного процесу, досягнень психолого-педагогічної науки.

3.2.  Основними завданнями діяльності методичного кабінету є:

1. Створення умов розвитку педагогічної майстерності, творчої ініціативи педагогічних працівників, удосконалення форм і методів підвищення їх кваліфікації, в тому числі з використанням дистанційних форм навчання;
2. Координація діяльності методичних об’єднань при  закладах освіти Чернеччинської сільської ради;
3. Моніторинг якості загальної середньої освіти, рівня навчальних
   досягнень учнів, моніторинг умов забезпечення належного психічного та фізичного стану учнів закладів освіти Чернеччинської сільської ради;
4. Моніторинг стану психічного, фізичного розвитку дітей дошкільного віку, набуття ними життєвого досвіду та вироблення вмінь і навичок, необхідних для подальшого навчання; стану організації педагогічного процесу та методичної роботи в закладах дошкільної освіти Чернеччинської сільської ради;
5. Здійснення організації апробації та моніторингових досліджень навчально-методичного забезпечення дошкільної освіти, підручників, навчальних посібників та іншої навчальної літератури для закладів освіти Чернеччинської сільської ради;
6. Вивчення потреб та надання практичної допомоги молодим спеціалістам, іншим педагогічним працівникам, у тому числі в період підготовки їх до атестації; участь у роботі атестаційних комісій, надання, на звернення відділу освіти, оцінки якості навчально-виховної роботи педагогічних працівників, що атестуються;
7. Організація та методичне забезпечення роботи з резервом керівних кадрів закладів освіти Чернеччинської сільської ради;
8. Впровадження сучасних освітніх систем і технологій, інтерактивних методів організації навчання та виховання;
9. Проведення І етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року», інших фахових конкурсів і змагань педагогічних працівників; надання переможцям допомоги щодо підготовки їх до участі в наступних етапах змагань;
10. Взаємодія з науковими відділеннями Малої академії наук України та іншими учнівськими товариствами, організація проведення І та ІІ етапів Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін,  конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт, турнірів тощо; організація підготовки команд та окремих учнів до участі їх у наступних етапах змагань;
11. Організація інформаційно-комунікаційного обслуговування  та використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі, діяльності закладів освіти Чернеччинської сільської ради;
12. Вивчення, узагальнення та впровадження в педагогічну практику досвіду використання інноваційних технологій, сучасних форм організації навчально-виховного процесу;
13. Формування електронної бази даних щодо перспективного педагогічного досвіду та інноваційної діяльності педагогічних колективів і окремих працівників; створення сучасних методичних матеріалів;
14. Проведення заходів, спрямованих на поширення інформації щодо дослідно-експериментальної, науково-пошукової роботи та інноваційної діяльності закладів освіти Чернеччинської сільської ради і окремих педагогічних працівників;
15. Висвітлення в засобах масової інформації інноваційної діяльності педагогічних колективів та окремих педагогічних працівників, проблем розвитку освіти в Чернеччинській сільській раді.

1. Методичний кабінет у процесі реалізації покладених на нього завдань взаємодіє з центром практичної психології і соціальної роботи, інклюзивно-ресурсним центром, обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, вищими навчальними закладами, творчими спілками, громадськими установами та організаціями тощо.
2. Колегіальним органом керівництва методичним кабінетом є методична рада.

IV. Кадрове забезпечення методичного кабінету

4.1.   Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти та освітніх галузей Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти до штату працівників методичного кабінету входять такі посади:

4.2.    Напрями, зміст діяльності методистів та завідувача методичного кабінету визначаються посадовими інструкціями та функціональними обов’язками залежно від їхньої освіти, кваліфікації та наявних штатних одиниць.

4.3. При методичному кабінеті створюється бібліотека (медіотека).

4.4.  Методичний  кабінет очолює завідувач, який призначається на посаду та звільняється з посади засновником за погодженням з обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти.

4.4.1. Завідувач:

• здійснює загальне керівництво діяльністю методичного кабінету, готує план роботи, погоджує і затверджує його в установленому порядку, контролює ступінь виконання;
• погоджує структуру методичного кабінету, посадові інструкції та функціональні обов'язки його працівників;
• представляє інтереси методичного кабінету у відносинах із засновником,  обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, юридичними і фізичними особами;
• вносить пропозиції засновнику стосовно чисельності та фонду оплати праці працівників, заохочення працівників;
• готує в межах компетенції листи, накази та забезпечує контроль за їх виконанням;
• надає пропозиції щодо прийому на роботу і звільнення з роботи працівників методкабінету;
• надає пропозиції  щодо забезпечення майном та виділення  коштів для методкабінету;
• виконує кошторис, укладає договори з СОІППО, іншими навчально-методичними відділами та організаціями;
• надає пропозиції щодо заохочування працівників і накладання на них дисциплінарних стягнень;
• звітує перед засновником, обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти про результати діяльності методичного кабінету за відповідними напрямками діяльності.

4.3.2. Завідувач є членом колегії відділу освіти Чернеччинської сільської ради.

4.4. Працівникам методичного кабінету встановлюється заробітна плата згідно з тарифними розрядами посад Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 129, відповідно до чинного законодавства.

V. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення

методичного кабінету

5.1. Матеріально-технічне забезпечення методичного кабінету здійснюється відділом освіти, який забезпечує його необхідними будівлями, обладнанням, організовує будівництво, ремонт приміщень, їх господарське обслуговування тощо.

5.2. Фінансування методичного кабінету здійснюється відділом освіти за рахунок коштів місцевого бюджету, а також із інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

VI. Міжнародне співробітництво

методичного кабінету

6. 1. Методичний кабінет  за наявності належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази може:

6.1.1. Організовувати та проводити міжнародні науково-методичні семінари, конференції, практикуми, наради, виставки тощо, здійснювати взаємне стажування працівників, брати участь у міжнародних науково-методичних заходах;

6.1.2. Укладати угоди про співпрацю та реалізацію спільних програм і проектів, міжнародними освітніми організаціями, закладами освіти, науковими установами зарубіжних країн у встановленому чинним законодавством порядку.

Методичні рекомендації

«Підготовка учнів до ДПА, ЗНО з історії України: практичний аспект»

    Метою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є виявлення рівня сформованості історичної компетентності випускника школи, визначення відповідності навчальних досягнень учня освітньому стандарту.

    Головне завдання сучасної української школи – створити умови для розвитку кожної особистості як неповторної індивідуальності, здатної до творчої самореалізації, навчання впродовж життя. З огляду на це, велике значення має формування в особистості прагнення до самостійної пізнавальної діяльності, уміння ставити та продуктивно вирішувати нові проблеми, критично мислити, грамотно працювати з інформацією.

    У процесі підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з історії України необхідно звернути  увагу на програму зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, яка хронологічно охоплює весь зміст шкільних курсів від найдавніших часів до сьогодення.

   Аналіз результатів виконання завдань сертифікаційної роботи з історії України за 2018 рік свідчить, що в значній кількості учасників зовнішнього незалежного оцінювання з історії України наявні фрагментарні знання історичних дат, понять, процесів. Значні труднощі в учасників тестування виникли під час розпізнання пам’яток архітектури, образотворчого мистецтва та історичних персоналій; локалізації історико-географічних об’єктів та історичних фактів на карті. У більшості учнів не сформовані базові вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з історичними документами, характеризувати діяльність видатних історичних постатей.   На середньому рівні в учнів сформовано уміння класифікувати (групувати) історичну інформацію за вказаною ознакою.

Під час підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання з історії України  рекомендуємо використовувати тестові технології в три етапи:

– теоретична й практична підготовка вчителя та учнів до проведення тестування;

– організація тестування;

– аналіз і корекція результатів.

    На першому етапі вчитель здійснює відбір або самостійно розробляє тестові завдання. Головними вимогами до них є відповідність меті навчання, високий ступінь валідності, багатоваріантність, побудова неправильних відповідей на основі типових помилок. Типологія тестів ураховує особливості їх змісту та структури.

     Другий етап включає в себе пояснення процедури, режиму, правил виконання тестових завдань, умов оформлення робіт, демонстрування алгоритмів виконання завдання, виконання тренувальних завдань. Важливим для вчителя є дотримання головної вимоги в освоєнні тестових технологій школярами – від простих завдань до складніших. Освоєння кожної нової форми тестових завдань слід починати з детального ознайомлення з інструкцією щодо їх виконання.

     На третьому етапі здійснюється виявлення типових та індивідуальних помилок, що їх припустилися учні. Аналіз результатів проводиться в довільній, найбільш зручній і звичній для вчителя й школярів формі.

     Під час виконання тестових завдань зовнішнього незалежного оцінювання з історії України  учні мають:

• називати історичні дати, хронологічні межі, періоди найважливіших подій і процесів, поняття, місця подій, обставини, учасників, результати подій, пам’ятки культури;

• визначати хронологічні межі соціально-економічних і політичних подій, їх послідовність та синхронність, встановлювати відповідність між явищами, процесами, подіями та періодами, епохами;

         – локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти (події, явища, процеси) на карті;

         – описувати хід, зовнішні ознаки подій, пам’ятки культури різних епох;

         – характеризувати (визначати істотні характерні риси, складові, етапи, віхи) подій, явищ і процесів минулого, діяльність видатних історичних постатей;

  – встановлювати відповідність між одиночними фактами і типовими загальними явищами, групувати (класифікувати) факти за вказаною ознакою;

– розпізнавати найвидатніші культурні пам’ятки, описувати їх, визначати архітектурно-стильові та мистецько-стильові відмінності пам’яток різних періодів історії України, розкривати їхнє значення в українській культурній спадщині;

– визначати найважливіші зміни, що відбувалися в житті людства, значення найважливіших подій в історії України;

– встановлювати причини та наслідки подій і явищ, оцінювати їх значення;

– давати визначення історичних понять й термінів, пояснювати їх і доречно вживати;

– працювати з історичними документами різного змісту, а саме: встановлювати відповідність між змістом фрагмента документа та певною епохою, аналізувати зміст фрагмента історичного документа та пояснювати основні ідеї, які він висвітлює.

     Зміст тестових завдань визначається програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України. Звертаємо увагу на те, що різні форми тестових завдань передбачають різну тактику їх виконання. За формою завдання з історії України можуть бути:  з однією правильною відповіддю, на встановлення правильної хронологічної чи логічної  послідовності, на встановлення відповідності, з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору).

Учителеві варто пам’ятати, що на виконання завдань з вибором однієї правильної відповіді треба відводити орієнтовно одну хвилину, а кількох правильних відповідей або встановлення відповіді – півтори хвилини. Важливо привчати учнів виконувати завдання не лише правильно, але й швидко, щоб максимально наблизити їх до умов, у яких випускники працюватимуть під час зовнішнього оцінювання. На цьому етапі учителеві слід навчати учнів алгоритмів виконання тестових завдань різних форм, аналізувати результати тестування, виявляти типові помилки й визначати шляхи їх усунення. Доцільно давати учневі конкретні інструкції, як виправити виявлені помилки.

Даючи тест, треба враховувати, що запропоновані завдання мають бути різноманітними за змістом і формою. Учитель повинен пам’ятати, що завдання треба формулювати переважно  у  формі стверджувального  речення, воно  має  бути максимально коротким, точним і однозначним, а варіанти відповідей доступними для розуміння школярами.

      Звертаємо увагу на історичні персоналії, названі в програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України. Учні повинні вміти розпізнавати за портретними рисами (автентичними пам’ятками – фотографіями тощо) історичних осіб, характеризувати діяльність цих людей, встановлювати відповідність між їх діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати їх вплив на хід історичних подій.

     Окрім того, учні повинні називати, визначати, оперувати поняттями та термінами, зазначеними у програмі зовнішнього незалежного оцінювання, встановлювати відповідність з епохою, діяльністю певних політичних сил чи історичних діячів тощо.

   В умовах компетентнісно зорієнтованого навчання історії формування просторової компетентності набуває першочергового значення. Варто зазначити, що основу просторової компетенції та картографічних умінь складають уміння, спрямовані на розуміння динаміки історичних подій і процесів у просторі, конкретизації історико-географічних знань про об’єкти минулого, усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків і значення подій, явищ і процесів, зумовлених просторовим розташуванням об’єктів.

    На окрему увагу заслуговують завдання, що перевіряють уміння працювати з історичною картою. Відповідно до програми зовнішнього незалежного оцінювання  з історії України учням необхідно пропонувати завдання, у яких використовуються не тільки контурні карти, а й навчальні історичні карти. Звертаємо увагу, що однією зі сходинок на шляху формування просторової компетентності є володіння учнями вміння локалізувати – знаходити, показувати й словесно описувати історичні факти (події, явища, процеси) та історико-географічні об’єкти на карті. Це вміння створює умови  для розвитку в учнів здатності використовувати картографічні засоби навчання як джерела історичної інформації про територіальні зміни, динаміку розвитку історичних подій, явищ, процесів тощо. На уроках історії України важливо вміти орієнтуватися в місце розташуванні історичних регіонів тощо.

    Хронологічна компетентність також є специфічною, оскільки правильне віднесення історичних подій до певного хронологічного відтінку, об’єктивне визначення послідовності подій – ключова умова розуміння історії, засвоєння загальної картини історичного розвитку

    Вважаємо доцільним на уроках використовувати тестові завдання, які передбачають опрацювання фрагментів історичних джерел, яких, як відомо, щороку стає більше в тестах зовнішнього незалежного оцінювання.

     Для перевірки історичної компетентності розробники завдань ЗНО з історії України дедалі частіше використовують візуальні джерела. Адже в умовах компетентнісного навчання будь-яка ілюстрація повинна стати об’єктом критичного аналізу. Звичним вже стали завдання на встановлення дат, періодів, хронологічних меж за подіями, явищами, процесами, засвідченими візуальними історичними джерелами, суть яких полягає в тому, щоб учні за опосередкованими ознаками встановили приблизний час створення фотодокумента або плаката. Актуальним є також завдання на співвіднесення одиничних фактів (подій, явищ, процесів), імен з історичними явищами й процесами з фотодокументами або плакатами; виявлення характерних ознак доби, спираючись на наведені візуальні джерела.

     Невід’ємною складовою програми зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами.

    Під час підготовки учнів до державної підсумкової атестації чи зовнішнього незалежного оцінювання з історії України  пропонуємо:

• вивчати, повторювати, закріплювати значення історичних термінів, використовуючи різні методи, форми роботи для запам’ятовування;
• тренувати пам’ять щодо знання хронології  з використанням «лінії часу», ігрових форм роботи;
• використовувати варіанти пам’яток для характеристики портрета історичного діяча, брати активну участь в обговоренні видатної особи посилаючись на документи, мемуари, листи та інші джерела;
• здійснювати  практичну роботу щодо заповнення контурних карт, користуючись атласами;
• брати до уваги  міжпредметні  зв’язки при вивченні окремих тем, спираючись на самоосвітню діяльність.

Рекомендуємо вчителям:

          – використовувати новітні досягнення світової історіографії у процесі вивчення історії України;

• застосовувати оптимальну систему методів, форм і прийомів роботи на уроці з урахуванням практичних видів діяльності;
•    використовувати під час підготовки здобувачів освіти до ДПА/ЗНО різні види тестів, що містять завдання не лише з поточної теми, а й із перевірки знань із раніше вивчених тем;

  – удосконалювати вміння працювати з історичними джерелами для підвищення ефективності уроку;

          – звернути увагу на критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, підвищення об’єктивності оцінки знань, враховувати програмові вимоги до рівня навчальних досягнень учнів;

          – дотримуватися норм та вимог програм, затверджених Міністерством освіти і науки України.

Відповідно до плану роботи методичного кабінету  відділу освіти на 2019 рік 18 січня 2019 року на базі Охтирської  районної бібліотеки відбулася зустріч із заступниками директорів з навчально-виховної роботи закладів освіти Чернеччинської сільської ради «Дискусійно-пошукове поле «Вивчення ППД - один із пріоритетів змісту методичної роботи».

Учасники заходу ознайомилися із методичними рекомендаціями щодо організації роботи з вивчення передового педагогічного досвіду,  що є одним із пріоритетів змісту методичної роботи.

У ході дискусії Любов Будко, заступник директора з навчально-виховної роботи  Хухрянської ЗОШ І-ІІІ ступенів (опорний заклад освіти), наголосила, що результативність роботи вчителя, його готовність до пошуку, творчості залежить від  творчого настрою, здорового морально-психологічного клімату, сприятливих умов праці в педагогічному колективі.

Ольга Пронюшкіна, заступник директора з навчально-виховної роботи  Чернеччинської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського союзу  М.В.Пелипенка (опорний заклад освіти), акцентувала увагу на тому, що  досвід конкретного вчителя як педагогічна модель заслуговує на пильну увагу як з боку керівників шкіл і дошкільних закладів,  так і методичної служби відділу освіти.

Ольга Часовських, завідувач методичного кабінету відділу освіти, зауважила, для організації творчої діяльності необхідна відповідна теоретична й практична підготовка вчителів, озброєння їх методикою творчих пошуків.

Марина Панченко, методист методичного кабінету відділу освіти, додала, що в умовах НУШ важливо вибрати суспільно значущу для школи й посильну для педагогічного колективу тему та здійснювати раціональний розподіл і кооперацію праці.

У ході зібрання учасники відзначали позитивні фактори в організації методичної роботи щодо вивчення передового педагогічного досвіду  та чинники, від яких необхідно відмовитися, й напрацювали методичні рекомендації щодо організації науково-методичної роботи з педагогами  щодо вивчення передового педагогічного досвіду.

         Отже, «Дискусійно-пошукове поле» як одна із форм роботи дає можливість позитивно вирішувати  методичні задачі.

Шановні колеги!